FacebookПідписатися на RSS

Відомості про КЗ "Сахновщинська централізована клубна система

Комунальний заклад "Сахновщинська централізована клубна система" (далі - Сахновщинська ЦКС) був створений у 2021 році. Засновником Сахновщинської ЦКС є Сахновщинська селищна рада. У своїй діяльності Сахновщинська ЦКС безпосередньо підпорядкована відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинськоїселищної ради.

До складу Сахновщинської ЦКС входить 22 діючих клубних заклади, що розташовані в межах Сахновщинської територіальної громади. Базовим (головним) клубним закладом Сахновщинської ЦКС є Сахновщинський будинок культури, при якому діє методичний кабінет.

Коротка історична довідка про клубні заклади Сахновщинської громади

До 1917 року на території сучасної Сахновщинської громади клубних закладів ще не було. У волосних центрах Дар-Надежді, Великих Бучках та Лигівці (Нижній Орілі) в певні періоди функціонували гуртки: драматичний, хорові, музичних інструментів. У Сахновщині існував гурток аматорів переважно з числа єврейської молоді, що залучав до своєї роботи також молодь села Лигівки і Орільських хуторів. Про це свідчить коротенька замітка "Спектакль на селі", розміщена на сторінках щоденної газети "Рада" (№180 від 11 серпня 1911 року). Станом на 1911 р. цей гурток існував вже близько 5 років. Організаторами і керівниками згаданих гуртків були здебільшого вчителі місцевих шкіл. Ці колективи виступали в приміщеннях шкіл і земських приміщеннях. Інколи у крупні населені пункти приїжджали пересувні театральні трупи з Полтави, Харкова, повітового міста Костянтинограда (сучасний Красноград). У Сахновщині ці колективи виступали у пристосованих приміщеннях комерсанта Куликова, які він орендував спеціально для таких подій.

З приходом більшовиків і встановленням радянської влади на Сахновщині розпочався процес заснування і відкриття перших закладів культури клубного типу. З 1920 року культурно-освітня робота стала розширюватись: впродовж 1920-х років було відкрито 10 сільбудів (стільки ж з'явилося при них бібліотек ). Одним із кращих таких закладів був сільбуд села Дар-Надежди, в якому на громадських засадах працював завідувач Іван Балабон, вчитель за професією. Заклад розташовувався у колишньому маєтку поміщиці Редькіної. При клубі працювали гуртки: драматичний (керівник Олексій Порхало, військовий комісар, а пізніше голова сільської ради), хоровий (40 учасників, керівник Іван Усань, вчитель), гурток народних музичних інструментів (керівник Іван Болобан). У репертуарі драматичного гуртка - п'єси українських класиків: "Наталка Полтавка", "Мартин Боруля", "Москаль-чарівник" та інші. Хор здебільшого виконував українські народні та революційні пісні. Учасники художньої самодіяльності с. Дар-Надежди виступали також у селах Чорнолозці та Костянтинівці.

Подібним шляхом розвивалася культурно-освітня робота в селах Лигівці, Великих Бучках, Сахновщині. У селах Новоолександрівці, Катеринівці, Новій Чернещині, Костянтинівці під клуби відводилися будівлі-пустки, склади і навіть сараї. Ці приміщення були малопридатними для такої роботи, але все ж художня самодіяльність розвивалася. Поряд з культурною активно провадилася освітня діяльність, зокрема, з ліквідації неписьменності.

Варто віддати належне тим людям, які організовували і проводили цю нелегку роботу на селі, до того ж переважно на громадських засадах на голому ентузіазмі.

Кiлькiсть переглядiв: 82