FacebookПідписатися на RSS

Відомості про КЗ "Сахновщинська централізована клубна система"

Комунальний заклад "Сахновщинська централізована клубна система" (далі - Сахновщинська ЦКС) був створений у 2021 році. Засновником Сахновщинської ЦКС є Сахновщинська селищна рада. У своїй діяльності Сахновщинська ЦКС безпосередньо підпорядкована відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради.

До складу Сахновщинської ЦКС входить 22 діючих клубних заклади, що розташовані в межах Сахновщинської територіальної громади. Базовим (головним) клубним закладом Сахновщинської ЦКС є Сахновщинський будинок культури, при якому діє методичний кабінет.

Коротка історична довідка про клубні заклади Сахновщинської громади

До 1917 року на території сучасної Сахновщинської громади клубних закладів ще не було. У волосних центрах Дар-Надежді, Великих Бучках та Лигівці (Нижній Орілі) в певні періоди функціонували гуртки: драматичний, хорові, музичних інструментів. У Сахновщині існував гурток аматорів переважно з числа єврейської молоді, що залучав до своєї роботи також молодь села Лигівки і Орільських хуторів. Про це свідчить коротенька замітка "Спектакль на селі", розміщена на сторінках щоденної газети "Рада" (№180 від 11 серпня 1911 року). Станом на 1911 р. цей гурток існував вже близько 5 років. Організаторами і керівниками згаданих гуртків були здебільшого вчителі місцевих шкіл. Ці колективи виступали в приміщеннях шкіл і земських приміщеннях. Інколи у крупні населені пункти приїжджали пересувні театральні трупи з Полтави, Харкова, повітового міста Костянтинограда (сучасний Красноград). У Сахновщині ці колективи виступали у пристосованих приміщеннях комерсанта Куликова, які він орендував спеціально для таких подій.

З приходом більшовиків і встановленням радянської влади на Сахновщині розпочався процес заснування і відкриття перших закладів культури клубного типу. З 1920 року культурно-освітня робота стала розширюватись: впродовж 1920-х років було відкрито 10 сільбудів (стільки ж з'явилося при них бібліотек ). Одним із кращих таких закладів був сільбуд села Дар-Надежди, в якому на громадських засадах працював завідувач Іван Балабон, вчитель за професією. Заклад розташовувався у колишньому маєтку поміщиці Редькіної. При клубі працювали гуртки: драматичний (керівник Олексій Порхало, військовий комісар, а пізніше голова сільської ради), хоровий (40 учасників, керівник Іван Усань, вчитель), гурток народних музичних інструментів (керівник Іван Болобан). У репертуарі драматичного гуртка - п'єси українських класиків: "Наталка Полтавка", "Мартин Боруля", "Москаль-чарівник" та інші. Хор здебільшого виконував українські народні та революційні пісні. Учасники художньої самодіяльності с. Дар-Надежди виступали також у селах Чорнолозці та Костянтинівці.

Подібним шляхом розвивалася культурно-освітня робота в селах Лигівці, Великих Бучках, Сахновщині. У селах Новоолександрівці, Катеринівці, Новій Чернещині, Костянтинівці під клуби відводилися будівлі-пустки, склади і навіть сараї. Ці приміщення були малопридатними для такої роботи, але все ж художня самодіяльність розвивалася. Поряд з культурною активно провадилася освітня діяльність, зокрема, з ліквідації неписьменності.

Варто віддати належне тим людям, які організовували і проводили цю нелегку роботу на селі, до того ж переважно на громадських засадах на голому ентузіазмі.

У цей час матеріальна база клубних закладів створювалася за рівнем додаткових надходжень: від виручки з концертів, спектаклів, зібраних коштів з населення. Переобладнання приміщень під клуби проводилось шляхом організації суботників. Часткове утримання клубів брали на себе підприємства і організації. Клуб у селищі Сахновщині утримувався за рахунок бойні та електростанції, а млин "Союзмука" утримував духовий оркестр.

У 1925 році були збудовані клуби у селах Катеринівка, Багата Чернещина, Дубові Гряди. Клубним працівникам встановлювалася державна платня. У 1930 році "Народний дім" у Сахновщині був затверджений як Будинок культури, який став методичним центром з надання методичної і практичної допомоги сільським клубам. Тоді в районі працювало 18 клубів. На початку 1940-го року кількість клубів вже становила 22. За рахунок державних та колгоспних коштів клуби придбали музичні інструменти та театральні костюми. Постійно проводилися масові вечори, відбувалося регулярне читання лекцій і бесід.

У роки Другої світової війни було зруйновано 18 клубних приміщень (клуби збереглися у селах Тавежня, Катеринівка, Великі Бучки і Дар-Надежда). У повоєнний період відбувалася відбудова і ремонт приміщень клубів. У 1950 році працювало 26 сільських клубів, 18 бригадних. Функціонували гуртки художньої самодіяльності: хорові - 16 (414 учасників), драматичні - 19 (199), струнні - 12 (112), танцювальні - 12 (96). За період з 1954 по 1969 роки було збудовано 42 клубних приміщення, з них 6 - сільських будинків культури.

У 1985 році був збудований районний Будинок культури. Детальніше про його історію та розвиток можна дізнатися, переглянувши відео, створене у рамках проекту "РБК - 35 років!":

Сахновщинському Будинку культури - 35 років! Відеоспогади працівників культури 1980-2000-х рр.

/Files/images/Фрагмент екстерєру другого поверху РБК.jpg /Files/images/Сахновщинський РБК.jpg /Files/images/хор госстраху 1988 р..jpg /Files/images/Веселка колектив РБК.jpg /Files/images/росинка Лигівського СБК 1980-ті.jpg /Files/images/Дубель Раїса.jpg /Files/images/002.jpg /Files/images/колектив художньої самодіяльності веселка 1993 р..jpg /Files/images/004.jpg /Files/images/учасники танцювального колективу Буряк.jpg /Files/images/17.02.2006 р.jpg /Files/images/17 вересня 2002 р., виступ хорового колективу РБК.jpg /Files/images/Сахновщаночка.jpeg /Files/images/007.jpeg /Files/images/006.jpeg /Files/images/03.09.2020 р. День народження Віти.jpg /Files/images/01.06.2020 р. День дітей.jpg /Files/images/21.05.2020 р. День вишиванки.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 413